Новини
1 трав. 2023
Протидія російським окупантам в медіа-просторі
Боротьба з російською пропагандою
10 лют. 2023
Вітаємо Волошина Микиту!
8-9 лютого відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Дніпропетровського відділення МАН України, за результатами якого учень 10-Д класу Волошин Микита отримав диплом II ступеня (відділення "Технічні науки", секція "Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології").
9 січ. 2023
"Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям".
Завантажити брошуру можна за посиланням:
Всі новини
|
ПОРАДИ БАТЬКАМ СІМ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ
(за Янушем Корчаком) - Не вважайте дитину своєю власністю — вона Божа.
- Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.
- Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, — допоможіть їй стати собою.
- Запам'ятайте: найголовніший ваш обов'язок — розуміти й втішати. Ви — не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і у п'ять, і в п'ятдесят років.
- Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи доньки. Найгірше, якщо можете, а не робите
- Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.
- Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ПРО ТЕ,
ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ПРАВОПОРУШЕНЬ - Дитина має право бути самою собою. Не порівнюйте її з іншими.
- Дитина має право зробити свій вибір. Не командуйте нею, не принижуйте.
- Дитина має право на помилку. Вона справиться з труднощами, якщо ви допоможете їй. Не загрожуйте й не залякуйте її.
- Дитина має право бути потрібною. Не обвинувачуйте її в тому, що в дорослих багато проблем.
- Дитина має право бути доброю. Не критикуйте дитину. Допомагайте дитині думати про себе добре.
- Дитина має право бути улюбленою. Навчіть дитину любити себе й інших.
- Просто любіть її за те, що вона є!
- Дитина має право на життя. Вселяйте в дитину віру, надію, оптимізм!
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ - Караючи, подумай: „А навіщо?”
- Покарання не повинно шкодити здоров`ю – ні фізичному, ні психічному.
- Покарання має бути корисним.
- Якщо є сумніви: карати чи не карати – не карайте.
- За один раз – одне. Навіть, якщо поганих вчинків відразу скоєно багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, а не по одному – за кожний вчинок. Салат із покарань – це блюдо не для дитячої душі!
- Покарання – не за рахунок любові, щоб не сталося, не залишайте дитину без нагороди й любові, на яку вона заслуговує.
- Краще зовсім не карати, ніж карати з запізненням.
- Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний.
- Без приниження. Щоб не сталося, яка б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабкістю, як приниження.
- Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання дитина повинна боятися, не гніву вашого, а вашого засмучення.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ФОРМУВАННЯ
САМООЦІНКИ ДІТЕЙ Шановні батьки! Ви, звичайно, знаєте, що основна структура особистості, характер, ставлення до себе і світу формується в перші роки життя людини. Саме в родині дитина вперше відкриває для себе, чи люблять її, приймають такою як вона є. На формування самооцінки дитини впливають відносини в родині. Як це відбувається? Пропонуємо вашій увазі найбільш поширені ситуації: В родині, де батьки вимагають від дитини бесперечної слухняності, і, таким чином ставлять її у залежне становище, у дитини формується вкрай низька самооцінка. Батькам хотілося б, щоб дитина вміла пристосовуватись в навколишньому світі, не сперечалась з дорослими і не конфліктувала з однолітками, була повністю залежною від дорослих у повсякденному житті. Відомі вислови дорослих : «Цього не можна!», «Ти ще занадто малий !» «Не заважай!», «Роби, що тобі кажуть» і т.п. Такі батьки дійсно вірять, що їх дитина плоха у всьому. Їх покарання не мають на меті бажання прийняти дитину, допомогти їй, переконати її. Дитина стає неврівноваженою, не має довіри до оточуючих, їй не вистачає відчуття, що її люблять. В школі така дитина у більшості випадків зазнає невдач як у навчанні, так і у відносинах з однолітками. Коли така дитина стане дорослою, є ризик того, що вона буде несамостійною і неконтактною людиною. Діти з середнім рівнем самооцінки зазвичай живуть в родинах, де батьки займають протекціоністську, поблажливу позицію. І хоча батьки достатньо терпимі, але самостійні дії дітей визивають у них тривогу. Вони цінують своїх дітей не дуже високо і вважають їх нездатними до якихось досягнень і успіхів. Діти таких батьків дуже залежать від того, що думають про них інші люди. Добре, якщо в школі їм щастить з вчителями і однокласниками. Тоді є імовірність, що успіхи у навчанні чи авторитет серед однолітків можуть підвищити самооцінку, нададуть впевненості у своїх силах. В сім`ях, де переважають добрі, теплі відносини, де чітко визначені авторитети і всі члени родини мають ріні права, у дітей формується висока позитивна самооцінка. В таких родинах мати задоволена відносинами з батьком. Один з батьків частіше за все приймає рішення, порадившись із всією родиною. Дитина бачить, що батьки будують свої відносини на довірі і повазі, і також звикає вирішувати повсякденні задачі, бо відчуває впевненість у своїх силах і підтримку з боку близьких. До школи такі діти зазвичай готові, труднощі їх не лякають, вони відкриті і дружелюбні, а це означає, що їх супроводжує успіх у справах та відносинах. Природньо, що у дорослому житті вони також будуть ставити собі цілі і досягати їх. Невдачі не виб`ють їх з колеї – навпаки, дають змогу перевірити свої сили і попрацювати над собою. Звичайно, ці три типи сімейних відносин зображені досить схематично. Але багато хто з нас зможе віднести себе до якоїсь з цих груп. І якщо на даний момент ви не задоволені своєю дитиною, або відносинами в своїй родині, - ви маєте змогу змінити це. Іще більше порад та цікавих статей ви зможете знайти ТУТ.
|
