• Прийми себе і полюби таким, яким ти є.
• Не намагайтеся кардинально змінити навколишній світ, оточуючих людей. Таким чином ви робите предмет свого впливу ще більш незмінним. Не намагайтеся виховувати дітей зручним для себе (при цьому не змінюючи себе), роблячи зручними для свого користування. Все приймайте просто так, як воно є, всіх приймайте такими, якими вони є.
• Не опирайтесь комусь чи чомусь. Приймайте його з любов'ю до себе і до нього, і саме через цю участь ви можете змінитись обидва.
• Будьте обережні зі своїми думками, словами.
• Захищайте себе від впливу негативних думок оточуючих і їх емоцій.
• Не тримайте в собі негативних емоцій, що з роками накопичуються у вас і провокують хвороби не тільки духовні, а й тілесні. Вчіться відпускати образи, прощати ближніх і самого себе.
• Не намагайтесь прожити життя за своїх дітей, близьких, вирішуючи їх проблеми емоційні, моральні, матеріальні. Дайте їм можливість прожити своє життя самостійно.

ПОРАДИ ЩОДО СПІЛКУВАННЯ І ВИХОВАННЯ ПРОБЛЕМНОЇ ДИТИНИ

Батько і син, які мають конфлікт - ua.depositphotos.com

• Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин - проблема емоційного і психологічного стану. В такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.
• Якщо дитина гіперактивна - потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.
• Якщо дитина запальна чи войовнича - переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз'яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.
• Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.
• Із кінозалу (домашнього) віключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості.
• Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.
• Роз'єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.
• Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки можливо, без стороннього втручання.
• Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.
• Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила - це допоможе запобігти агресивності.

ЯК ВІДНОСИТИСЬ ДО ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

Симпатичні усміхнені дитини використовуючи
ноутбук під час сидячи за столом - ua.depositphotos.com

• Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
• Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.
• Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недодречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.
• Учителеві необхідно пам'яятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

ЯКОСТІ, ЯКИМИ МАЄ ВОЛОДІТИ ВЧИТЕЛЬ ДЛЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

Молодий вчитель і чарівні школярі, посміхаючись на камеру
разом - ua.depositphotos.com

• Буди доброзичливим і чуйним
• Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
• Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
• Мати широке коло інтересів.
• Буди готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.
• Мати педагогічну і спеціальну освіту.
• Мати живий та активний характер.
• Володіти почуттям гумору.
• Виявляти гнучеість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення.
• Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
• Бути цілеспрямованим і наполеглевим.
• Володіти емоційною стабільністю.
• Уміти переконувати.
• Мати схильність до самоаналізу.

ДОПОМОГА ДИТИНІ, ЯКА ПЕРЕЖИВАЄ ВТРАТУ
(рекомендації для вчителів, батьків, дорослих)

Сумно маленька дитина з плюшевого ведмедика, сидячи на підлозі
з психологом, сидячи на тлі - ua.depositphotos.com

• Спостерігайте за змінами поведінки дитини. У перші тижні спостерігаються негативні реакції. Ставтеся до цього терпляче, не показуйте свого здивування, не дійте всупереч дитині.
• Поговоріть з дитиною, якщо вона цього хоче, знайдіть час вислухати її. Це не завжди легко зробити, та всеж спробуйте. Поясніть дитині, що ви хочете поговорити з нею, виберіть слушний для цього час. Під час розмови будьте уважними.
• Оточуйте дитину любов'ю, увагою і фізичною турботою. Обійміть її, візьміть за руку. Дотик має для дитини величезне значення. Це дозволяє дитині відчути, що ви піклуєтеся про неї й готові їй допомогти. Саме зараз вона потребує любові, розуміння й підтримки.
• Приверніть кращих друзів до дитини. Якщо вам вдасться зібрати кращих друзів дитини, поясніть їм, що, коли вмирає хтось, кого ви любите, розмови про цю людину допоможуть зберегти про неї добру пам'ять. Серед товаришів дитини може бути той, хто зможе її підтримати у "важку хвилину" в школі.
• Будьте готові до запитань і завжди будьте чесними у відповідях. Дітей часто цікавлять питання народження і смерті. Дуже важливо знати культурний рівень сім'ї дитини, її релігійні установки.
• Дайте дитині можливість виражати свої емоції відкрито. Не допустіть, щоб одна дитина виражала свою агресію за рахунок інших дітей. Поясніть дитині, якщо вона вважає себе винною в смерті близької людини, що це не так.
• Не перекладайте на дитину обов'язки дорослих("Ти тепер чоловік, не засмучуй маму своїми сльозами" - так інколи говорять навіть 8-річній дитині.
• Налагодь співпрацю в інтересах дитини: батька з вчителями, вчителя з батьками.
• Спостерігайте за дитиною, коли вона грається. Сприяйте іграм, які знімають напруження. Дитина, яка перенесла травму, повинна мати можливість гратися з піском і водою. Корисними також будуть ліплення з пластиліну і малювання фарбами. Ці ігри й заняття мають сильний пстхотерапевтичний ефект.
• Звертайтеся до психолога або спеціаліста, який зможе провести профілактику ускладнень у процесі переживання дитиною психологічної травми.