Новини1 трав. 2023 Протидія російським окупантам в медіа-просторі Боротьба з російською пропагандою 10 лют. 2023 Вітаємо Волошина Микиту! 8-9 лютого відбувся ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Дніпропетровського відділення МАН України, за результатами якого учень 10-Д класу Волошин Микита отримав диплом II ступеня (відділення "Технічні науки", секція "Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології"). 9 січ. 2023 "Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям". Завантажити брошуру можна за посиланням: Всі новини |
20 листопада - Всесвітній день дитини20 лист. 2016
 20 листопада в 1959 року Генасамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 40 років по тому, 20 листопада 1989 го, - Конвенцію про права дитини. У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам заснувати Всесвітній день дитини, який слід відзначати як день всесвітнього братства і розуміння між дітьми і сприяння благополуччю дітей усього світу. Урядам було запропоновано самостійно вибирати підходящу для цього дня дату. 20 листопада в 1959 року Генасамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 40 років по тому, 20 листопада 1989 го, - Конвенцію про права дитини. Декларація прав дитини (проголошена резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 роки) Преамбула. Беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй знову підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини і в гідність і цінність людської особи та сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі, беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що кожна людина має володіти всіма зазначеними в ній правами і свободами, без якого б то не було різниці за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія , політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, майновий стан, народження чи інша обставина, беручи до уваги, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження, беручи до уваги, що необхідність у такій спеціальній охороні була вказана в Женевській декларації прав дитини 1924 року і визнана в Загальній декларації прав людини, а також в статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями благополуччя дітей, беручи до уваги, що людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має, Генеральна Асамблея проголошує цю Декларацію прав дитини з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, на їх власне благо і на благо суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місцева влада і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово прийнятих відповідно до таких принципів: Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права повинні визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, народження або за іншою ознакою, що стосується самої дитини чи його сім'ї. Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство. Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно з належним допологовим і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан. Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, які не мають родини, і про дітей, які не мають достатніх коштів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей. Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б, на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках. Дитині повинна бути забезпечена повна можливість ігор і розваг, які були б спрямовані на цілі, переслідувані освітою; суспільство і органи публічної влади повинні докладати зусиль до того, щоб сприяти здійсненню зазначеного права. Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу. Принцип 9. Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації. Він не повинен бути об'єктом торгівлі в якій би то не було формі. Дитину не слід приймати на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; йому ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров'я чи освіти або перешкоджали її фізичному, психічному чи моральному розвитку. Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також в повній свідомості, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей. |